пʼятниця, 26 серпня 2016 р.

Права людини для дільничних офіцерів поліції

Після підготовки патрульної поліції міста Хмельницького, протягом літа мав нагоду приймати участь у проведенні тренінгів з навчальних курсів "Права людини. Верховенство права. Конституціоналізм" та "Взаємодія поліції та суспільства" в рамках реформування служби дільничних офіцерів поліції в Хмельницькій області.
Понад 140 діючих дільничних від сержантів до майорів проходили перепідготовку в обласному центрі. Особливістю навчання було те що, на відміну від патрульних де 95% були новонабрані, всі дільничні вже працюють в системі МВС від 1 – до 15 років, - в аудиторії знаходилися поліцейські із званнями від сержантів до майорів.
Тому перед початком навчання мали місце думки «чи потрібно це їм?», «чи зможуть вони змінитися?», «чи усвідомлять вони розуміння і беззаперечність дотримання прав людини, необхідність вчитися працювати з громадою, служити суспільству…..»
Проте всі сумнівні питання миттєво відпали із початком занять першої групи. Абсолютна більшість дільничних офіцерів поліції у нашій області із зацікавленістю і розумінням віднеслася до курсів, які я їм викладав.
Заняття були цікавими, жвавими. Дільничні офіцери поліції виявилися активними й допитливими із високим рівнем мотивації й розумінням та усвідомленням тих змін що відбуваються сьогодні у поліції.
Особливо популярним серед дільничних виявився курс «Взаємодія поліції та суспільства». Враховуючи сучасні вимоги до діяльності поліції, зміни в системі, міжнародний світовий досвід, ми навчалися й розвивали підходи вміння працювати для громами, в громаді, з громадою. Дуже важливо що правоохоронці усвідомлюють, що сьогодення вимагає перехід поліції (колишньої міліції) від карально-репресивного органу якого просто боялося суспільство, яким лякали суспільство, - до органу, який служить суспільству, працює на громаду, забезпечуючи порядок і спокій, дотримання прав і свобод людини, надає послуги і допомогу.
Звичайно у них є багато проблем, починаючи від матеріально-технічного забезпечення й рівня заробітної плати до величезної кількості посадових обов’язків своїх і супутніх.
Проте важливим є той факт що абсолютна більшість із них усвідомлює необхідність змін в правоохоронні системі, готова до них й сприймає як належне та необхідне. І це не може не радувати.
Одне лише насторожує. Тільки б реформам у МВС не дали відмашку назад...

пʼятниця, 19 серпня 2016 р.

До питання репетиторства в освіті ...

Термін «репети́тор» (repetitor) походить з латинської й перекладається як той, що повторює. Репетитор – це, як правило педагог, який має високий рівень знань з певного предмету, вміє передати ці знання учням, які їх у подальшому можуть ефективно використовувати для своїх потреб.
  Репетитори, у буквальному розумінні цього слова, з’являються із потребою суспільства в освіті ще у стародавні часи. Протягом століть репетитори навчали й виховували майбутніх правителів й воєначальників, мислителів й філософів, художників та поетів, тощо… Варто зазначити, що й самі репетитори були, як правило визначними постатями свого часу і було їх не так багато.
   Сьогодні репетиторство в Україні досить поширений і популярний рід занять. Виною тому є закони ринку, - в нашій державі є значний попит на репетиторство і, відповідно, є ціла «армія» репетиторів.
   Чому люди звертаються до репетиторів?
   По-перше, дитині можуть важко даватися ті чи інші предмети, чи вона довго хворіла й була відсутня тривалий час на заняттях, не засвоїла матеріал певної теми, тощо.
   По-друге, батьки наймають репетитора з іноземної мови чи іншого предмету, тому що хочуть щоб їхня дитина мала більше знань, краще вміла розмовляти й спілкуватися англійською чи іншою мовою, чи взагалі вивчають із репетитором іноземну мову, яку не викладають у даній школі, тому що планують подальше навчання своєї дитини у іншій державі, наприклад у Польщі (досить популярне явище у нашому місті).
   По-третє, репетиторів наймають для учнів 10-11 класів для підготовки до здачі ЗНО. І більшість батьків це змушені робити, оскільки: зміст програми з кожного предмету що виноситься на ЗНО складається з питань за весь курс, по суті з 5, 6 чи 7-го класів й потрібно актуалізувати й повторити цей матеріал; зміст програм на ЗНО не відповідає змісту навчальних програм у школах, особливо, якщо учень вивчав предмет не на профільному рівні. Як показує статистика коло 70-80% випускників ходять на індивідуальні заняття до репетиторів для підготовки до ЗНО.
   Оскільки існує попит, то вчителі, іноді студенти й викладачі ВНЗ надають зазначені послуги. Основною причиною погодження на надання таких послуг є низький рівень оплати праці вчителя в Україні.
   На цьому фоні існує також таке ганебне явище як «примус до репетиторства», коли вчитель занижує учням оцінки й усіма іншими «цікавими» способами доводить батькам дитини, що тільки індивідуальні заняття можуть спасти ситуацію і тільки з ним. Й ситуація з успішністю такої дитини змінюється на очах, як тільки гроші з кишені батьків потрапляють у кишеню такого «горе-вчителя». Звичайно такі дії педагога є не допустимими, як і його перебування у навчальному закладі на цій посаді…
   Якщо вчитель фахівець своєї справи, то на заняття до нього стоїть черга на запис не лише з учнів школи де він працює, а й з інших навчальних закладів міста.
   Що у першому що у другому випадках, вчителі працюють чи індивідуально, чи з парами, чи з групами учнів й визначають вартість своєї праці в залежності від своїх здібностей, конкуренції, результативності, тощо.
   Беручи гроші за навчання учнів, педагоги порушують законодавство України, не залежно від того чи вони займають у себе вдома чи у школі, оскільки отримують доходи і не сплачують з них податки.
   Одним із цивілізованих й корисних для педагога шляхів який займається репетиторством «професійно» по 3-5 годин кожен день є державна реєстрація фізичної особи підприємця за спрощеною системою оподаткування й реєстрація платника податків.
   Перевагами такої реєстрації є:
   - Право офіційно займатися підприємницькою діяльністю по наданню освітніх послуг й спокійно спати;
  - Можливість погодинної офіційної оренди приміщень у школі чи в інших закладах (погодинна орендна плата є досить не високою й може становити в середньому коло 100 грн. на місяць);
  - Сплачуючи єдиний соціальний внесок як приватний підприємець, вчитель здійснює додаткові відрахування у пенсійний фонд, й по досягненні пенсійного віку його пенсія буде на багато більшою, оскільки за сьогоднішнім пенсійним законодавством на розмір пенсії впливає загальний трудовий стаж у повних роках й надходження у пенсійний фонд від доходів особи. Зареєструвавшись приватним підприємцем людина буде платити податки фактично із двох зарплат й отримуватиме 2 пенсії.

Ціна питання (станом на вересень 2016р.):
1) Ставка єдиного податку – від 1 до 10% від мінімальної заробітної плати (м.з.п.) – до 138 грн. 80 коп. на місяць;
2) Єдиний соціальний внесок – 22% від м.з.п. – 319 грн. на місяць.

   Якщо вчитель займається 20 днів на місяць по 4-8 учнів в день із оплатою від 75 грн. з особи варіант організації своєї праці шляхом реєстрації фізичної особи підприємця є очевидним виграшом як сьогодні, так і особливо у довгостроковій перспективі.

 Заняття репетиторством із порушенням норм чинного законодавства визнається як «порушення порядку зайняття господарською діяльністю» й може бути кваліфіковано як адміністративне правопорушення чи злочин й за такі дії передбачена адміністративна (ст. 164 КУпАП), чи кримінальна (ст. 202 ККУ) відповідальність у формі штрафних санкцій від 20 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами до 2-х років, або обмеженням волі до 2-х років.